top of page
2018-3-46.jpg

Духовенство попередніх років

Духовенство попередніх років

"Коли мене запитують, який образ діяльності є, з Вашої точки зору, найважливішим, я кажу: це служіння священика. Немає нічого більш важливого, тому що священик апелює до людської свідомості, до людського серця, і він закликає людей до того, що вище цього буття. Жодна область людського знання нічого подібного передати людям не може - ні філософія, ні естетика, ні культура ". (Святійший Патріарх Кирило.)

Picture15.jpg
CURA 1.jpg

Протоієрей Володимир Коряк

Народився 16 квітня 1928 року, в селі Ковалівка, Немирівського району, Вінницької області, в православній родині.

 

У 1948 році став слухачем Одеської духовної семінарії, яку закінчив у 1952 році.

 

Наприкінці 1953 року зарахований на заочний сектор Ленінградської духовної Академії.

 

Наприкінці 1955 року обвінчався зі Степановою Валентиною Олексіївною, 29 жовтня 1936 року народження.

 

У 1958 році закінчив Ленінградську (нині Санкт-Петербурзьку) духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.

 

З 1959 року - секретар Єпархіальної ради Пермської єпархії та настоятель храму св. Миколая в смт Кіровський міста Перм.

У 1967-1968 роках був настоятелем Свято-Успенського храму станиці Тихорецької Краснодарського краю.

 

З 1969 року секретар Ростовської єпархії і настоятель Кафедрального собору Різдва Пресвятої Богородиці.

 

З 1972 року по 12 серпня 1993 року - настоятель Свято- Вознесенського храму м. Ростова-на-Дону.

 

З 28 серпня 1993 року клірик Російської Зарубіжної Православної церкви, а з 7 січня 1998 року настоятель будинкової церкви вмч. Валентини.

 

27 січня 1997 року отець Володимир овдовів.

 

24 грудня 2004 року відновлено в клірі Московського Патріархату.

 

 

З 2002 по 2005 рік був настоятелем храму Архангела Михаїла м.Альтеа Іспанії у складі Константинопольського Патріархату.

 

Помер 30 квітня 2014 року, похований на території каплиці при кладовищі міста Тихорецька Краснодарського краю

Picture15.jpg
CURA 2.jpg

Протоієрей Микола Солдатенков

Праправнук А.С. Пушкіна і нащадок Н.В. Гоголя, народився 16 вересня 1938 року в Парижі, в сім'ї російських емігрантів.

 

У 1946-1948 рр. вихованець інтернату св. Георгія в м. Медон, поблизу Парижа.

 

У 1956-1958 рр. навчався в інженерній школі ЕТАСА (Ecole Technique d'Aeronautique et de Construction Automobile).

 

У 1968-1970 рр. навчався в Інституті інформатики.

 

Був призваний у французьку армію і брав участь в Алжирській війні в чині старшого капрала (caporal-chef). Працював інженером - програмістом у фірмі «Алкатель» (Alcatel) у Парижі.

 

У 1965 році вперше відвідує Росію, здійснюючи паломництво в Трійці-Сергієву лавру.

 

У 1960-70 рр. ніс кліросну послуху в храмах Парижа.

 

12 грудня 1976 року рукоположений у сан диякона.

 

18 липня 1977 року рукоположений у сан пресвітера і призначений настоятелем Серафимівської парафії на вул. Лекурб у Парижі.

 

З 1977 по 1980 рр. був штатним кліриком храмі свт. Миколая Чудотворця в м. Брюссель (Бельгія).

 

У 1981-1983 рр. настоятель храму на честь виклик. Серафима Саровського в Парижі.

 

З 1983 року служив на парафіях півдня Франції: в Тулузі, Марселі, Антіб і в інших православних парафіях Бельгії, Голландії, Австрії, Італії та Австралії.

 

У 1987 році зведений у сан протоієрея.

 

У 1991 р. - священнослужитель церкви на честь царя-страстотерпця Миколая і свв. Новомучеників і Сповідників Російських у м. Вільмуасон (Франція).

 

У 1999 році нагороджений правом носіння палиці.

 

У 2002 році указом Президента РФ протоієрею Миколі було надано громадянство Росії.

 

У 2005 р. перейшов до Корсунської єпархії Російської Православної Церкви і призначений кліриком парафії святих Стефана і Германа у Везлі (Бургундія).

 

У 2008 році нагороджений правом носіння хреста з прикрасами.

 

Був духівником нащадків офіцерів Лейб-Гвардії Козачого Його Величності Полку і Гвардійського Об'єднання (Товариство пам'яті Російської Імператорської Гвардії у Франції).

 

Останнім часом, після вшанування за штат за станом здоров'я, проживав у м. Семюр-ен-Оксуа (Бургундія).

Мирно відійшов до Господа 8 березня 2018 року.

 

 

Посади:

1. З липня 2005 р. по січень 2007 р. був наполягаючим храму в ім'я Архангела Михаїла в м. Альтея (Іспанія).

Picture15.jpg
CURA 3.jpg

Протоієрей Сергій Просандєєв

Народився 13 березня 1967 р. в Ростові-на-Дону (Росія).

 

У 1986 р. закінчив з відзнакою Ростовське училище мистецтв по відділенню народних інструментів і вступив до Ростовського музично-педагогічного інституту.

 

У 1990 р. в Ростовському кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці був рукоположений в сан диякона, в 1992 р. був рукоположений в сан пресвітера і з цього ж року прийняв керівництво Недільною школою при кафедральному соборі в Ростові-на-Дону.

 

У 1995 р. з благословення митрополита Володимира (Котлярова) була організована Свято-Георгіївська православна класична гімназія, духовне керівництво якої здійснювалося до осені 2006 року. Багато років був ведучим програми «Шлях» державної телерадіокомпанії «Дон-ТР». На засіданні Священного синоду Російської Православної Церкви 6 жовтня 2006 року під головуванням Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II був призначений на служіння в Корсунську єпархію і призначений настоятелем храму Архангела Михаїла м. Алтеа (Іспанія).

 

Прибув до місця служіння 13 січня 2007 року.

 

Посади:

1. З січня 2010 р. указом архієпископа Інокентія Корсунського призначений для служіння у Валенсію, у Свято-Георгіївську парафію. Указом Святійшого Патріарха на Великдень 2012 року нагороджений правом носіння наперсного хреста з окрасою.

Picture15.jpg
CURA 4.jpg

Єрей Адам Кондратюк

Народився 15 травня 1978 року в Білостоці (Польща), у віруючій родині.

 

У 1997 закінчив гуманістично-артистичне училище, після закінчення якого вступив до Православної Духовної семінарії у Варшаві. Під час навчання був головою Гуртка православних богословів, а також головним редактором журналу «Орлець». У цей же час заснував чоловічий хор Гуртка православних богословів.

 

У 2000 р. після закінчення Семінарії та з благословення архієпископа Вроцлавського і Щетинського Єремії (Польська Православна Церква) почав працювати регентом у кафедральному соборі м. Щетин. Одночасно з роботою, навчався в Богословській Академії у Варшаві. Будучи ще студентом семінарії, організував православні літні православні табори для молоді.

 

У 2005 р. з благословення архієпископа Вроцлавського і Щетинського Єремії заснував єпархіальний молодіжний хор «Благодар», який веде духовно просвітницьку роботу. Діяльність хору відзначена багатьма нагородами.

 

 

У 2007 році переїхав до міста Легниця, продовжуючи служити регентом у храмі. Через рік обвінчався в тій же церкві з солісткою хору - Євою Клінкевич. З 2007 року керував хором духовенства єпархії. Працював учителем релігії в гімназії та середній школі м. Легниця. Брав активну участь у роботі Братства православної молоді.

 

14 березня 2010 року архієпископом Корсунським Інокентієм висвячений у сан диякона.

 

21 березня 2010 року архієпископом Корсунським Інокентієм висвячений у сан пресвітера.

 

21 листопада 2013 року, на Малому вході, за старанні праці на благо Церкви Христової, єпископом Корсунським Нестором удостоєний права носіння камілавки і набідрінника.

 

21 листопада 2015 року, на Малому вході, до уваги до праць зі становлення та розвитку парафії в Альтеї, а також з нагоди 5-річчя пресвітерської хіротонії, єпископом Нестором удостоєний права носіння наперсного (золотого) хреста.

 

Посади:

 1. Указом архієпископа Інокентія від 1 червня 2010 року призначений настоятелем храму на честь святого Архистратига Михаїла.

2. Указом єпископа Корсунського Нестора від 28 березня 2016 року звільнений з посади настоятеля Михайло-Архангельського храму в Альтеї і призначений настоятелем парафії на честь преподобного Серафима Саровського в місті Бенідорм.

bottom of page